Мы так стремимся постичь мироздание,
У каждого «своя» Теория Относительности.
Но оказалось, «воображение лучше, чем знание»,
И нет ничего выше Божественной милости…
Очень важно разуму мысль донести:
Все мы, кандидаты «каких-нибудь» наук,
Строим огромные «коллайдеры совести»,
Чтобы избавиться от её нестерпимых мук…
Легко имитируем чёрные дыры сознания.
Медитируем упорно, изучаем каббалу и йогу.
А ведь нужно одинокой душе - покаяние
И простая молитва, обращённая к Богу…
Комментарий автора: Альберт Эйнштейн: "Воображение лучше, чем знание..."
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всего простая молитва и как тяжело ее иногда сказать, особенно тем, кто разложил малекулы на атомы. А Он слышит даже наш тяжкий вздох. Открой уста и славь Господа. Комментарий автора: Можно просто молиться
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
